Десять днів тому МОН України повідомило, що у найближчі два роки навчанням громадянським компетентностям охоплять понад 25 тисяч педагогів. Почнімо з азів Українському суспільству необхідне покоління громадян, які: приймають громадянські цінності та відповідальні рішення в ситуації вибору мають розвинуте почуття відповідальності за долю країни. Найбільш точним визначенням якості, яку має формувати школа для цього, є громадянська компетентність. І ефективність у цьому напрямі прямо пропорційна компетентності вчителя. Громадянські компетентності виокремлено як складові Нової української школи. І хоча школа нібито давно займається формуванням громадянськості в учнів, часто навіть педагогам трудно визначати її суть, адже поняття в науковій літературі досить розмите. Що таке громадянська компетентність Громадянську компетентність відносять здебільшого до психологічної категорії та визначають — як здатність захищати та піклуватися про права, інтереси та потреби людини і громадянина держави й суспільства. Тут також згадують: рівень навичок і здібностей, завдяки яким реалізується суспільна та громадянська активність комплекс знань, умінь, навичок, якостей та практичного досвіду громадянської діяльності, викликаних орієнтацією людини на реалізацію громадянських цінностей. Громадянська компетентність вчителя Яким має бути педагог, щоб виховувати громадянські цінності в дітей? Часто зміст громадянської компетентності розкривається через характеристику якостей, якими володіє людина. Зокрема, йдеться про: патріотизм інтернаціоналізм демократизм гідність громадянську активність дисциплінованість відповідальність совість чесність принциповість справедливість повагу працелюбність. Громадянську компетентність часто асоціюють з поняттям «громадянська зрілість». Її характеризує не вік, а погляди, вчинки людини, яка є гармонійно і всебічно розвинута, має гуманістичний світогляд. Зрілою є людина, яка: постійно самовдосконалюється має високий рівень національної та планетарної свідомості знає культуру й історію рідного краю соціально відповідальна наділена стійкими переконаннями. Громадянська зрілість не є якимось підсумком або завершеним процесом. Для її підтримки потрібний постійний тренінг. І саме громадянська зрілість педагога є запорукою формування громадянської компетентності учнів. Компоненти громадянської компетентності Громадянська компетентність є сукупністю трьох компонентів: мотиваційний виявляється в інтересі до суспільного життя, вірі в певні суспільні ідеали, в державу в освіті найважливішою умовою формування мотиваційного компоненту є цінності та особисті переконання вчителя когнітивний полягає у знаннях в галузі права, політики, суспільствознавства, державотворення тощо достатньо активно реалізується в сучасній школі, інтегруючись через усі освітні галузі діяльнісний реалізується через можливість діяти, щось робити, отримувати навички громадянської діяльності будь-яка суспільна діяльність пов’язана з людьми, тому важливим у сфері громадської діяльності є формування в дітей соціальних та комунікативних навичок За змістом і формами до діяльнісного компоненту можна віднести такі виховні заходи: – шкільне самоуправління – волонтерство – зустрічі з представниками інших культур – тренінги та зустрічі, спрямовані на згуртованість – краєзнавчі екскурсії – екологічні акції – соціальні акції на підтримку або неприйняття певної ідеї Формування громадянської компетентності під час уроків На уроках історії та інших дисциплінах гуманітарного спрямування (право, етика, людина і суспільство) учні отримують розуміння про: основні демократичні поняття культурний і духовний розвиток людства правові аспекти діяльності суспільства Курс літератури дає можливість осмислювати й обговорювати моральні та філософські поняття З курсу іноземної мови учні отримують знання про інші країни та національні культури, що сприяє розвитку національної толерантності Предмети природничого циклу (біологія, географія, екологія) — акцентують увагу на економічних та екологічних аспектах прав людини розглядають згубні наслідки зневаги до природи формують почуття відповідальності за світ Роль вчителя у формуванні громадянської компетентності учнів Громадянське виховання, з одного боку, не нове для нашої країни. Проте довгий час існували однобокі пріоритети у вихованні. До того ж більшість учителів належать до покоління, коли в це поняття вкладали переважно: патріотичність виховання любові до батьківщини. Учитель, як ніхто інший, вчиться упродовж життя. Особливість формування громадянської компетентності вчителя та, що цей процес відбувається: не стільки скільки за академічного навчання чи набуття теоретичних знань внаслідок переосмислення та розставлення нових акцентів у виховній роботі, застосування нових моделей та методів в роботі з учнями, тренінгу й практики Позитивний досвід формування громадянської компетентності Досвід країн, які мають позитивні надбання в системі громадянської освіти, доволі цікавий. Зіставимо побіжно надбання американської системи виховання громадян з українськими реаліями. Полікультурність США Україна полікультурність є історично обумовленим принципом громадянського виховання питання формування полікультурності на рівні виховної роботи постало в більшій мірі ув останні роки, особливо за військово-політичного конфлікту. До недавнього ж часу у школах утверджувалася ідея одномовності як складова патріотичного виховання американці сприймають свою країну як багатонаціональну — ця установка формується з дитинства найбільш негативними в середовищі українських педагогів є стереотипи щодо національних меншин та віросповідання Громадянсько компетентний учитель ставиться до кожного учня коректно і неупереджено. Тому час долати стереотипність мислення. Соціальна практика США Україна американська педагогіка сходиться в тому, що освіта має давати навички, які можна застосувати за межами освітнього закладу, — учням надають можливість відчути себе не лише учнями, але й членами суспільства в українських школах когнітивний (пізнавальний) компонент значно переважає над діяльнісним у формуванні громадянської компетентності соціальна практика у виховній роботі не пріоритетна, відбувається переважно у формі конкурсів, зустрічей з представниками влади чи громадських організацій на базі навчальних закладів акцент у громадянському вихованні роблять на діяльнісному компоненті та розширенні зони його впровадження — учень має вийти з ізоляції: – встановити контакти з місцевою громадою, з літніми та хворими людьми, незаможними та безпритульними – дізнатися про проблеми сусідів та надати їм посильну допомогу у виховних програмах закладів наявна певна ідеалізація суспільства — мало уваги приділено поняттям дискримінації, бідності, наркоманії, які діти можуть спостерігати поза закладом, проте рідко обговорюють з педагогами серйозно на виховних годинах ці явища розглядають в основному в профілактичному аспекті, коли демонструються негативні наслідки шкідливих звичок, піднімається питання, як не стати такими — наркоманами, хворими на СНІД, безпритульними тощо. Так виникає зворотній ефект — нетолерантність до людей з проблемами, страх перед ними, сегрегацію у громаді, невірні уявлення про суспільство, в якому дітям доведеться жити у дитини формується природна потреба виконувати добровільну роботу поза школою, робити добрі справи поза своїми інтересами. Тому у школах США досить розповсюджена така форма роботи, як волонтерство учнів та співпраця з благодійними організаціями. Провадячи волонтерську діяльність, дитина взаємодіє з представниками різних прошарків суспільства, а не лише з «благополучною» його половиною. Учень зрештою розуміє різницю між ідеалом та реальністю, прагне змінити цей неідеальний світ суспільно корисна праці часто в школах спрямована на прибирання шкільної території і є формальною Соціальна практика пов’язана із соціальними та комунікативними навичками, якими має володіти вчитель та розвивати їх в учнів, як-то: вміти доладно говорити, виражати свої думки слухати людей проводити дискусії, бесіди листуватися, зокрема й в інтернеті спілкуватися по телефону володіти емоціями під час діалогу переконувати установлювати соціальні зв’язки працювати в команді орієнтуватися у конфліктних ситуаціях. Формування критичного мислення З умінням критично мислити пов’язана можливість виховати «вільну людину». В інформаційному суспільстві поняття «свобода» має новий сенс: що більше інформації, то вільнішою стає людина у виборі вчинків. У цій ситуації варто переконати дитину керуватися лише совістю, оскільки найнебезпечніший результат виховання — громадянин, необтяжений совістю. Критичне мислення пов’язане з навичкою протистояти дискримінації. Дискримінаційні дії охоплюють великий спектр — від насмішок, ігнорування, недовіри до фізичної агресії та й кібербулінгу. У США учнів учать розпізнавати дискримінаційні дії, активно й грамотно на них реагувати. В Україні останнім часом також активно впроваджують виховні програми на розвиток критичного мислення учнів, протидії навіюванню, впливу реклами, формування вмінню говорити «ні» шкідливим звичкам тощо. Формування лідерських якостей США Україна американські громадяни впевнені, що їхня думка має бути прийнята до відома при прийняті важливих політичних рішень в країні, тому виховання дітей як активних учасників суспільно-політичного процесу починається вже у школі робота з лідерами останнім часом також є важливим напрямком сучасної української школи розширюється практика впровадження органів шкільного самоуправління, де учні мають змогу обговорювати відповідальні рішення щодо шкільного життя існує широкий спектр участі учнів у житті рідного міста Наприклад, у старших класах організовують стажування в місцевих органах влади, учні працюють помічниками депутатів тощо Є змога потрапити у літні «лідерські табори», де навчають основам управління Роль учителя у формуванні громадянської компетентності учнів, зокрема й лідерської, полягає в демонструванні власною поведінкою таких якостей, як: активна життєва позиція послідовність у словах та діях вміння обстоювати свої погляди. Надавайте учням можливості реалізувати громадські якості не формально. За матеріалами Ганни Колесової, психолога, м. Славутич Київської обл.
БЕРЕЗЕНЬ 1 - д/н компакт-диску(1983) 10 - д/н телефону (1876) 22 - д/н процесору Intel Pentium (1993) 26- д/н макровіруса Melissa (1999) 28 - перша в світі угода з продажу комп'ютера. Покупцем машини UNIVAC I стає Бюро Перепису Населення США (1946)
