Шкільна бібліотека - учасник педагогічного процесу
Бібліотека спочатку розглядалася як навчальний заклад. Саме їй належить пріоритет в організації початкового етапу постановки навчання дітей. Найбільш ранні історичні свідчення свідчать, що ще в 988 році князь Володимир зібрав у Києві дітей знатних осіб і віддав їх «на навчання книжкове». Віддав в бібліотеку, зрозуміло, бо книги були саме тільки там. Створені святий Євфросинії бібліотеки в стародавній Русі були одночасно і школами, а сама вона була і настоятелькою двох монастирів, і бібліотекарем, і вчителькою в одній особі. Вміння читати, писати, рахувати, розповідати напам'ять, співати (молитви) - у першому циклі навчання; освоювати іноземні мови, природознавство, риторику, медицину, історію (особливо родовід Рогволодовічей, минуле Полоцької землі і всього східного слов'янства) - у другому циклі - вона навчала саме в бібліотеці, на книгах нею ж збираного бібліотечного фонду. Важко розділити в ній бібліотекаря і вчителя, коли вона навчала читачів красномовству, а найбільш обдарованих - поетиці.
Найдосвідченіша людина свого часу, великий державний і церковний діяч, письменник Феофан Прокопович (1681-1736) в складеному в 1721 р Для Синоду «Духовному регламенті» вважав природним злиття в школі обов'язків бібліотекаря і вчителя [8, с. 42].
Сьогодні шкільна бібліотека - учасник педагогічного процесу, тому вона взаємодіє з навчальними з метою передачі соціального досвіду. Форми взаємодії можуть бути різними: індивідуальними, груповими, урочна, позаурочної.
Прикладом групової форми організації бібліотекою педагогічного процесу є урок, бібліотечний урок, який став необхідною умовою розвитку медійної компетенції учнів, виховання культури читання. Індивідуальна форма спілкування учня і бібліотекаря, рівноправне співробітництво - суть повсякденної роботи шкільної бібліотеки. Бібліотекар як і педагог, освоює різні технології і методи навчання. Володіння методами навчання необхідно в різних ситуаціях: 1. При поясненні нового матеріалу або його повторенні, закріпленні. Тут потрібно демонструвати володіння вербальними методами розповідь, пояснення, бесіда (діалог), консультування робота з книгою. 2. При виробленні навчальних умінь і навичок. Тут використовуються вправи, практичні роботи - показ використання довідково-бібліографічного апарату книги, бібліотеки, прищеплення умінь і навичок користування енциклопедичними та довідковими виданнями і т. д. 3. При організації спілкування читача і бібліотекаря. Тут йде розробка та впровадження певних моделей педагогічного спілкування, застосування різних його стилів. 4. При формуванні відповідальності і обов'язковості читачів-учнів, розвитку критичного мислення. Тут важливий і власний приклад, і організація обговорення дій літературних персонажів, і вивчення життя і творчості письменників.
Все це допомагає наблизитися до основної мети педагогічної
діяльності шкільної бібліотеки: через підготовку кваліфікованого
читача до формування духовно багатої особистості [4, с. 12].
У своїй практиці бібліотекар використовує і розробляє не тільки методи, але і технології, які трактуються як сукупність і послідовність методів і процесів, що дозволяють отримати продукт із заданими властивостями. Методи і процеси стають технологіями, якщо:
чітко сформулювати мету і методи контролю його досягнення, визначено кінцевий результат, є зворотній зв'язок.
Прикладом розробки власної технології можна вважати, наприклад, складання тематико - типологічноїмоделі фонду шкільної бібліотеки. Вона акумулює принцип технологічного підходу до формування фонду з урахуванням його педагогічного призначення. Цей документ включає рубрики, що відображають основні лінії освіти.
Погляд на шкільного бібліотекаря як на постачальника інформації йде в минуле. З'явилася необхідність в оновленні форм співпраці педагогів і бібліотекарів школи на основі визначення загального проблемного поля і створення спільних програм, спрямованих на ефективне використання освітніх ресурсів і можливостей шкільної бібліотеки.
Активні форми навчання в бібліотеці дозволяють підвищити інтерес до тієї чи іншої проблеми, викликають емоційне ставлення до неї, а отже, допомагають зосередити увагу, поглибити мислення, полегшити сприйняття і запам'ятовування матеріалу. Поряд з рольовими іграми, уроками-конференціями, уроками-екскурсіями до активних форм навчання відносяться і бінарні уроки [5, с. 58]. У сучасній школі вони стали однією з різновидів короткострокових або середньої тривалості проектів, що дозволяють інтегрувати знання з різних областей для їх застосування на практиці. Бібліотечний бінарний урок будується відповідно до методики, використовуваної педагогами-предметниками, і рівним чином припускає наявність трьох взаємопов'язаних аспектів: пізнавального, розвивається і виховного. Залежно від обраної для уроку теми, бібліотекарі з педагогами формують їх наповнення. При проведенні бібліотечного бінарного уроку для учнів старших класів на тему «Публіцистика, портретний нарис» бібліотека спільно з викладачами літератури передбачають такі аспекти: пізнавальний аспект, що розвиває аспект, виховний аспект.
Таким чином, в умовах шкільної бібліотеки проводяться успішно спільно з педагогами бінарні уроки як форма просування бібліотечних знань і умінь, орієнтована на розвиток міжпредметних зв'язків та інтеграцію інформаційної культури в процесі освоєння шкільних предметів. А це означає, що шкільна бібліотека стає учасником педагогічного процесу.
Становлення шкільного бібліотекаря як учасника освітнього процесу, професійного партнера педагогів підтверджується і спільністю сучасних професіограм вчителя та шкільного бібліотекаря. І та, і інша припускають наявність наступних умінь: конструктивних (вміння аналізувати, прогнозувати кінцевий результат діяльності),
організаторських (вміння організувати роботу бібліотеки в цілому, вміння включати дітей у різні види діяльності), комунікативних (вміння встановлювати контакти з дітьми, спілкуватися, включаючи такт, правильну мову)
проектувальних (вміння планувати педагогічну діяльність, враховувати її використовувати дидактичні матеріали), гностичних (вміння вести самоосвіта, самовдосконалення) [2, с. 43].
Бібліотекар сучасної шкільної бібліотеки і вчитель володіють
такими якостями як здатність до інноваційної діяльності, любов до дітей, цивільна відповідальність, інтелігентність, духовна культура, фізичне здоров'я, потреба в постійній самоосвіті.
Шкільна бібліотека бере участь у педагогічній діяльності школи [1, с. 10]. Свідчення тому - участь бібліотеки в педагогічних читаннях, участь у педагогічних радах школи.
Всі наведені вище аргументи дозволяють мені констатувати освітньо-розвиваючу функцію шкільної бібліотеки і розглядати її співробітників як педагогів, професійних партнерів вчителів-предметників, а саму шкільну бібліотеку як найважливіший учасник педагогічної системи освітнього закладу.
І школа і шкільна бібліотека переслідують єдину, спільну мету, позначену в положенні про шкільній бібліотеці освітньої установи формування загальної культури особистості, її інтеграцію в національну та світову культуру, самовизначення і досягнення соціальної компетентності. Навіть формування фонду шкільної бібліотеки йде з урахуванням його педагогічного призначення [6, с. 5].
Сьогодні необхідно осмислити і наповнити новим змістом саме поняття - педагогічна функція шкільної бібліотеки. Нині вона пов'язана не тільки з навчанням учнів основам бібліотечно - бібліографічної
грамотності. Педагогічна функція бібліотеки сьогодні-це її активну участь у навчальному та виховному процесі. Будучи невід'ємною частиною школи, шкільна бібліотека має величезний і затребуваний потенціал в умовах розпочатого в школах оновлення всієї системи виховання. В бібліотечній роботі зі школярами завжди педагогічна складова була дуже значною. Шкільна бібліотека завжди постулировалась (і не без підстав) теза про те, що в бібліотечній роботі з дітьми використовуються досягнення педагогіки, шкільної методики і технологій. Дійсно, бібліотекарі проводять бібліотечні уроки в кращих традиціях школи. Широко застосовують тренінгові технології, роботу в групах.
Сучасна шкільна бібліотека завжди пропонує свої власні фонди і зовнішні, «чужі» ресурси. І саме, від того як бібліотека буде пропонувати свої фонди, визначатиметься відвідуваність, значимість, імідж бібліотеки. І на цьому етапі шкільна бібліотека мимоволі стає учасником педагогічного процесу [10, с. 5]. У шкільну бібліотеку надходять підручники, методичні матеріали, як правило з грифом Міністерства освіти. Ці видання активно використовуються в процесі навчання: одні видаються дітям, за цими підручниками викладачі ведуть свої заняття, потім - приймають іспити. Використовуються дуже добре і зовнішні ресурси сьогодні в школі. Педагоги заохочують учнів використовувати мультимедійні видання, як додаткові джерела інформації по предмету. Але при цьому є базові комплекти, на яких у школі будується процес навчання. І це основа, з якою працюють шкільні бібліотеки. Всі інформаційне багатство (в тому числі і електронні ресурси) бібліотекарі у співпраці з вчителями інформатики створюють предметні модулі, в які зводиться вся знайдена інформація, і розмішають дані модуля на сайті школи. При проведенні такого процесу залучають «просунутих» школярів. Це педагогічно і організовано вірний хід: використовувати для такої роботи факультативи та «просунутих» старшокласників, які займаються поглибленим вивченням окремих предметів і пошуком додаткових матеріалів, в тому числі і цифрових [10, с. 6].
З вище сказаного, вважаю шкільну бібліотеку учасником педагогічного процесу, так як бібліотека спільно з вчителями предметниками застосовує різні методичні прийоми, педагогічні та інформаційні технології.
Без хорошої бібліотеки школа не зможе виконати на високому рівні свої виховні та освітні функції. Шкільна бібліотека прищеплює учням потреба в постійній самоосвіті, розвиває уяву, виховує громадянську відповідальність. І першокласник і педагог, і директор навчального закладу залучені в загальну орбіту, ім'я якої освіту. Доведено, що співпраця бібліотекарів та вчителів сприяє підвищенню рівня педагогічного процесу. В.А Сухомлинський ще в середині ХХ століття писав, що «Школа - це, насамперед, книга, а виховання - перш за все, слово, книга і живі людські відносини» [7, с. 19]. Прогресивні представники вітчизняної педагогіки завжди розглядали шкільну бібліотеку в якості найважливішої ланки навчально-виховного процесу, підкреслюючи вплив змісту документальних ресурсів бібліотеки на підвищення рівня досягнень школярів.
Багато педагогічні інновації пов'язані сьогодні із застосуванням інтерактивних методів навчання. У роботі бібліотекарів з читачами можливі й необхідні використання інтерактивних методів, оскільки вони дозволяють ефективно формувати бібліотечно-бібліографічну грамотність кожного читача бібліотеки. Інтерактивне навчання засноване, перш за все на діалозі, в ході якого здійснюється взаємодія бібліотекаря і читача. Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що процес пізнання організований таким чином, що практично всі учні виявляються залученими в процес пізнання, вони мають можливість розуміти і рефлексувати з приводу того, що вони знають і думають. Спільна діяльність учнів у процесі пізнавання, освоєння навчального матеріалу означає, що кожен робить свій індивідуальний внесок, має обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Причому відбувається це в атмосфері доброзичливості та взаємної підтримки, що дозволяє отримувати не тільки нові знання, але й розвивати саму пізнавальну діяльність, переводить її на більш високі форми кооперації і співробітництва.
У роботі бібліотекаря інтерактивні методи можливо використовувати при проведенні бібліотечних занять, на яких застосовуються навчальні ігри. У ході цих занять бібліотекарі прагнуть реалізувати поставлену мету: появи у дітей потреби в читацькому самовиявлення, усвідомлення своїх можливостей для включення в ту чи іншу творчу діяльність. Органічною частиною єдиного процесу керівництво читанням дітей в бібліотеці є і формування бібліотечно-бібліографічної грамотності. Залучення навичок пошуку необхідної інформації з різних джерел, які допомагають учням готувати цікаві повідомлення, презентації. Не залишаються без уваги і батьки, які спільно з дітьми створюють презентації. У цьому випадку величезну допомогу також надають і вчителі предметники.
Сьогодні, також спільно бібліотекарі, вчителі предметники, педагоги додаткової освіти, батьки розробляють проекти «Пізнай світ з книгою» з формування особистості дитини засобами художніх творів [9, с. 62]. Дуже добре, коли діти читають вголос і переказують зміст прочитаного своїм батькам. Добре також, коли батьки самі читають книгу, яку взяли діти в бібліотеці. Так, як після цього неминуче виникає бесіда. Такі проекти об'єднують вчителів, педагогів додаткової освіти, батьків, шкільного бібліотекаря в спільному прагненні «заразити» дітей читанням і до відродження традиції сімейного читання. Після прочитаної книги у багатьох дітей виникає бажання щось змайструвати, намалювати, зробити добрі вчинки, або повністю змінити все. Дуже важливо контролювати, що саме читають самостійно діти, враховуючи їх вік. Читає дитина - особистість, здатна побачити навіть не близької людини. Співробітники шкільної бібліотеки багато роблять для того, щоб прищепити дітям любов до читання. Найважливіший фактор, що впливає на результативність роботи бібліотеки по організації і керівництву читанням - контакт з сім'ями читача [3, с. 33].
Таким чином, шкільна бібліотека, є головним учасником педагогічного процесу.
Вона знаходиться в центрі педагогічного процесу, яка пов'язує вчителів, учнів, батьків, педагогів додаткової освіти. Шкільна бібліотека вирішує складні педагогічні завдання.
БЕРЕЗЕНЬ 1 - д/н компакт-диску(1983) 10 - д/н телефону (1876) 22 - д/н процесору Intel Pentium (1993) 26- д/н макровіруса Melissa (1999) 28 - перша в світі угода з продажу комп'ютера. Покупцем машини UNIVAC I стає Бюро Перепису Населення США (1946)
